Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2016 року Справа № 924/524/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Рогач Л.І. - головуючого, доповідача Алєєвої І.В., Дроботової Т.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Катіон"на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 01.12.2015у справі№ 924/524/15Господарського суду Хмельницької областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Катіон"до третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаХмельницького професійного ліцею електроніки Міністерство економічного розвитку і торгівлі Міністерство освіти і науки України про зобов'язання усунути перешкоди у здійсненні права користування будівлею професійно - технічного училища шляхом надання безперешкодного доступу,

за участю представників: позивачане з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належно)відповідача третіх осібне з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належно) не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належно)

ВСТАНОВИВ:

08.04.2015 Публічне акціонерне товариство "Катіон" звернулось до господарського суду з позовом до Хмельницького професійного ліцею електроніки про зобов'язання усунути перешкоди у здійсненні права користування будівлею професійно-технічного училища на 480 місць зі столовою на 120 місць корисною площею 6287 м2, яка розташована по вул. Тернопільській, 40/1 у м. Хмельницькому, шляхом надання безперешкодного доступу представникам позивача до зазначеної будівлі; мотивуючи позов статтями 13, 41 Конституції України, статтями 319, 326, 391 Цивільного кодексу України, позивач зазначив, що зазначені приміщення, відповідач, не будучи власником майна, володіє належним позивачу майном та використовує його безпідставно, перешкоджаючи у доступі до приміщень йому як власнику.

Відповідач заперечив проти позову та вказав, що позивач не обґрунтовав своє право на спірне майно, яке є державним майном, тоді як відповідач є державним навчальним закладом, все майно, яке перебуває в його оперативному управлінні, належить на праві власності державі, а функції управління щодо цього майна здійснює Міністерство освіти і науки України.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 08.06.2015 до участі у справі залучено Міністерство освіти і науки України і Міністерство промислової політики України (Міністерство економічного розвитку і торгівлі), як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача та на стороні відповідача.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 14.09.2015 (судді: Гладій С.В. - головуючий, Смаровоз М.В., Гладюк Ю.В) у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 01.12.2015 (судді: Грязнов В.В., - головуючий, Мельник О.В., Розізнана І. В.) рішення господарського суду залишено без змін, як законне і обґрунтоване.

Не погоджуючись із прийнятими у справі рішеннями, Публічне акціонерне товариство "Катіон" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати прийняті у справі рішення та постанову та задовольнити позов. Касаційну скаргу вмотивовано доводами про неправильне застосування господарськими судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, а саме: висновки господарських судів суперечать статті 86 Цивільного кодексу УРСР (1963 року) статтям 2, 4, 21, 25 Закону України "Про власність", статті 12 Закону України "Про господарські товариства", порядку корпоратизації підприємств та наявним у матеріалах справи документам, які підтверджують передачу спірного майна до статутного фонду позивача та його облік на балансі товариства; позивачу безпідставно відмовлено у захисті його порушеного права всупереч статтям 316, 317, 319, 326, 1212, 1213 Цивільного кодексу України; суди не врахували, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази передачі спірного майна зі статутного фонду позивача, та безпідставно взято до уваги накази Фонду державного майна України, який не був уповноважений втручатися в господарську діяльність акціонерного товариства, розпоряджатися його майном та статутним фондом; суди в порушення статті 35 Господарського процесуального кодексу України не взяли до уваги обставини, встановлені рішеннями господарських судів, щодо придбання акцій з 1994 року іншими акціонерами, крім держави, та відсутність у державного органу - засновника права одноосібного прийняття рішень з розпорядження майном товариства.

Учасники справи не скористались правом на участь своїх представників у судовому засіданні касаційної інстанції, відзиви на касаційну скаргу не надходили.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, рішенням виконкому Хмельницької міської ради депутатів трудящих від 14.06.1972 № 140/17 "Про відведення земельної ділянки заводу "Катіон" під будівництво профтехучилища в південно-західному мікрорайоні № 3" відведено земельну ділянку заводу "Катіон" під будівництво.

Наказом Державного комітету Ради міністрів Української РСР з професійно-технічної освіти № 73 від 11.06.1975 " у відповідності з пропозицією Хмельницького обласного управління профтехосвіти з метою забезпечення підготовки кваліфікаційних робітників для Хмельницького заводу "Катіон" вирішено створити у м. Хмельницькому на виробничій базі заводу "Катіон" технічне училище з плановим контингентом учнів 300 чоловік в приміщеннях, які виділяє і обладнує завод. Відповідно до акта приймання в експлуатацію Державною приймальною комісією закінченого будівництва від 30.12.1976 прийнято в експлуатацію профтехучилище на 480 місць, корисною площею 6287 м2 та столову на 120 місць; будівництво здійснене на замовлення п/с В-2974.

Відповідно до акта оцінки вартості цілісного майнового комплексу заводу "Катіон" оцінку вартості цілісного майнового комплексу проведено у 1994 році; станом на 01.02.1994 проведено інвентаризацію житлового фонду.

Суди також встановили, що на підставі наказу Мінмашпрому України від 04.03.1994 № 338 "Про створення відкритого акціонерного товариства "Катіон" на підставі Указу Президента України "Про корпоратизацію підприємств" від 15.06.1993 та постанови Кабінету міністрів України "Про затвердження Положення про корпоратизацію" від 05.07.1993 на базі заводу "Катіон" створено Відкрите акціонерне товариство "Катіон" та 04.03.1994, затверджено Статут ВАТ "Катіон", відповідно до пункту 5.1 якого статутний фонд ВАТ "Катіон" становить 32139100 тис.крб.

Разом з тим, судами встановлено, що постановою Кабінету Міністрів України від 01.09.1993 № 689 "Про передачу на баланс професійних навчально-виховних закладів будівель і споруд" затверджено Перелік будівель і споруд, що передаються підприємствами, організаціями на баланс професійних навчально-виховних закладів, до якого, зокрема, увійшло ПТУ №18 виробничого об'єднання "Катіон" (ПТУ № 18 м. Хмельницького), наказом Фонду державного майна України від 27.02.1995 № 218 - навчальний корпус, майстерню та побутовий комплекс передано Професійно-технічному училищу № 18 у м. Хмельницькому за актом прийому-передачі та відповідно зменшено статутний фонд АТ "Катіон" на вартість майна та будівель навчального корпусу, майстерні та побутового комплексу на загальну суму 320125 тис.крб.

21.03.1995 зареєстровано зміни до Статуту ВАТ "Катіон", зокрема, пункт 5.1 викладено у такій редакції: "Статутний фонд товариства становить 31758975 тис.крб.".

Міністерство промислової політики України листом "Про підтвердження права власності" від 12.09.2002 № 10/3-3-1630 повідомило ВАТ "Катіон", що до його статутного фонду увійшло все майно корпоратизованого державного заводу "Катіон", яке є власністю ВАТ "Катіон" відповідно до статті 12 Закону України "Про господарські товариства". Право повного господарського відання підтверджується первинною обліковою документацією, а наявність цього права - інвентаризаційними описами та актом оцінки вартості цілісного майнового комплексу, затвердженого Міністерством машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України від 10.04.1994. Відповідно до пункту 15 Положення про порядок корпоратизації підприємств, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.1993 № 508 - ВАТ "Катіон" є правонаступником майна корпоратизованого державного заводу "Катіон", яке передано до його статутного фонду, в тому числі будівель, споруд та іншого нерухомого майна.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що Хмельницький професійний ліцей електроніки є державним навчальним закладом і все майно, яке перебуває в його оперативному управлінні належить на праві власності державі Україна, а функції управління щодо майна державного навчального закладу здійснює Міністерство освіти і науки України, 23.12.1996 Хмельницькою міською радою видано відповідачеві Державний акт І-ХМ №001991 на право постійного користування земельною ділянкою площею 2,15 га, яка розташована за адресою: м. Хмельницький, вул. Тернопільська, 40/1 для будівництва і обслуговування будівель закладів освіти.

Листом № 691 від 15.12.2014 позивач повідомив відповідача про намір провести інвентаризацію приміщення, розташованого за адресою: м. Хмельницький, вул. Тернопільська, 40/1 та просив забезпечити спеціалістам безперешкодний доступ до всіх без виключення приміщень вказаної будівлі у робочий час в період з 17.12.2014 по 22.12.2014, а листом № 08 від 12.01.2015 позивач звернувся до відповідача з пропозицією надати завірену копію акта приймання-передачі 1995 року та повернути в строк до 22.01.2015 будівлі профтехучилища за адресою: м. Хмельницький, вул. Тернопільська, 40/1 та майно.

Вважаючи, що будівля професійно-технічного училища на 480 місць зі столовою на 120 місць корисною площею 6287 м2, яка розташована по вул. Тернопільській, 40/1 у м. Хмельницькому займається відповідачем безпідставно, Публічне акціонерне товариство "Катіон" звернулось до суду з вимогою про усунення перешкод в користуванні нерухомим майном.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що вимагати усунення перешкод у користуванні може лише власник майна, а матеріалами справи та наявними доказами не підтверджено право позивача на будівлі профтехучилища за адресою: м. Хмельницький, вул. Тернопільська, 40/1.

Переглядаючи справу в повному обсязі відповідно до приписів статті 101 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції погодився з доводами місцевого господарського суду щодо відсутності доказів, які підтверджують виникнення у позивача у встановленому законодавством порядку права власності на зазначене у позові майно, а відтак і наявності права звертатися з позовом про усунення перешкод, як власника.

Судова колегія зазначає, що згідно з приписами статей 33, 34, 43 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За змістом статей 15 та 16 Цивільного кодексу України, що кореспондують приписам статті 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням; підстави для виникнення прав, які підлягають захисту в судовому порядку, визначено статті 11 Цивільного кодексу України, за частиною 5 якої цивільні права та обов'язки виникають з судового рішення у випадках, встановлених актами цивільного законодавства.

Стаття 316 Цивільного кодексу України визначає, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб; статтею 328 цього Кодексу встановлено, що право власності набувається на підставах, не заборонених законом та вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У момент створення спірного майна діяли положення Цивільного кодексу Української РСР, стаття 86 якого передбачала, що право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном, а стаття 87-1 цього Кодексу передбачала перебування майна, закріпленого за державними організаціями, в їх оперативному управлінні.

За статтею 4 Закону України "Про власність" (чинного на час виникнення спірних правовідносин) власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном; підстави виникнення права колективної власності визначалися статтею 21 наведеного Закону.

Перетворення державного заводу "Катіон" у відкрите акціонерне товариство "Катіон" здійснювалося у відповідності до Указу Президента України від 15 червня 1993 року № 210/93 „Про корпоратизацію підприємств" та Постанови Кабінету Міністрів України № 508 від 5 липня 1993 року "Про затвердження Положення про порядок корпоратизації підприємств", пунктом 16 якого передбачено, що розмір статутного фонду відкритих акціонерних товариств, створених відповідно до цього Положення, визначається діючою Методикою оцінки вартості об'єктів приватизації та оренди (постанова Верховного Суду України від 11.07.2006 у справі № 17/339). Методика оцінки вартості об'єктів приватизації, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 1993 року № 717, передбачає зменшення вартості майна цілісного майнового комплексу.

Відтак, господарські суди попередніх інстанцій вірно врахували наведене вище та встановили, що Кабінет Міністрів України як уповноважений орган власника розпорядився спірним майном, прийнявши у 1993 році, тобто, до виникнення права власності у позивача, постанову про передачу цього майна на баланс професійно-технічного закладу; статутні документи позивача приведено у відповідність до вартості майна, яке належало до передачі в статутний фонд при створенні товариства.

В підтвердження свого права власності позивач посилається на дії (утримання спірного майна на своєму балансі), які суперечать змісту постанови Кабінету Міністрів України; також суди попередніх інстанцій вірно вказали, що перебування майна на балансі не є ознакою виникнення права власності на таке майно.

Суди вірно наголосили, що спірне майно перебувало та перебуває у державній власності, знаходиться в оперативному управлінні державного навчального закладу належить на праві власності державі, а функції управління щодо майна державного навчального закладу здійснює Міністерство освіти і науки України.

Отже, висновки господарських судів попередніх інстанцій щодо відмови у позові з огляду на відсутність права, за захистом якого звернувся позивач, підтверджуються матеріалами справи, які не містять доказів на підтвердження виникнення у позивача права власності на спірне майно згідно з наведеними вище приписами законодавства.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Перевіривши у відповідності до частини 2 статті 1115 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що суд апеляційної інстанції, розглядаючи справу, розглянув всебічно, повно та об'єктивно в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази; належним чином проаналізував спірні правовідносини, правильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Прийнята апеляційним господарським судом постанова відповідає положенням статей 43, 84, 105 Господарського процесуального кодексу України, вимогам щодо законності та обґрунтованості судового рішення; підстав для її скасування з мотивів, наведених у касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 43, 1117, пунктом 1 статті 1119, статтями 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Катіон" залишити без задоволення.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 01.12.2015 у справі №924/524/15 Господарського суду Хмельницької області та рішення Господарського суду Хмельницької області від 14.09.2015 залишити без змін.

Головуючий Л. Рогач

Судді: І. Алєєва

Т. Дроботова